Меню
Меню
На офіційному сайті Федерального Міністерства Внутрішніх Справ Німеччини надається інформація та допомога щодо проживання чи медичного обслуговування
https://www.germany4ukraine.de/hilfeportal-en
Допомога, організована приватними організаціями
Також є можливість знайти тимчасове житло за допомогою громадських ініціатив – таких як:
Квартири в оренду можна знайти через місцеві газети, житлові кооперативи (нім.: "Wohnungsbaugenosschenschaft") та різні спеціалізовані пошукові системи.
Деякі веб-сайти для пошуку:
Наявність договору оренди приміщення в письмовій формі (нім. «Mietvertrag») не є обов’язковим у Німеччині. Однак дуже бажано мати такий договір. Це допомагає уникнути проблем у разі виникнення непорозумінь між Вами та Вашим орендодавцем. Зазвичай орендодавець надає стандартний договір оренди для підписання орендарем (див. Питання 11).
Договір оренди має бути укладений у письмовій формі, тобто на папері, і підписаний обома сторонами (Вами та будь-яким іншим орендарем, а також орендодавцем), якщо договір має встановлений термін дії більше одного року. Якщо такий договір укладено без дотримання письмової форми, він діє безстроково. Це означає, що Ви або орендодавець можете розірвати договір з повідомленням про припинення терміну його дії (див. Питання 17-19).
Під час переїзду до квартири орендодавець, як правило, приносить Акт прийому-передачі (нім. «Übergabeprotokoll»). У ньому обидві сторони договору описують загальний стан квартири та перераховують усі дефекти, які могла б мати квартира. Будьте уважні до цього процесу, оскільки Акт прийому-передачі буде вирішальним у разі виникнення непорозумінь щодо того, які недоліки/дефекти вже були присутні, коли Ви зняли квартиру в оренду.
Якщо Ви користуєтеся послугами ріелтора з метою пошуку квартири, ймовірно, Вам доведеться сплатити збір за ці послуги, якщо Ви дійсно орендуєте запропоновану ріелтором квартиру. Розмір збору законодавчо обмежений розміром двомісячної орендної плати (без урахування комунальних послуг) плюс ПДВ. Вам необхідно сплатити збір лише у випадку, коли Ви найняли ріелтора; якщо орендодавець самостійно залучив ріелтора, у такому випадку послуги ріелтора сплачує орендодавець. Орендодавець не повинен перекладати ці витрати на Вас.
Під час заселення до квартири, зазвичай, необхідно внести заставу (нім. «Kaution»). Сума застави залежить від того, на що Ви погодилися при укладанні договору оренди квартири. Однак максимальний розмір застави, узгоджений на законних підставах, дорівнює розміру орендної плати за три повні місяці оренди приміщення (без урахування оплати комунальних послуг). Зазвичай Ви сплачуєте суму наперед, але Ви також можете сплатити її трьома частинами. Як правило, кожен внесок сплачується в перший день кожного з перших трьох місяців оренди. Навіть якщо в договорі оренди зазначено інше, Ви маєте право платити частинами. Якщо Ваш орендодавець не погоджується з цим, Вам слід звернутися за юридичною консультацією (див. Питання 20).
Щомісячний орендний платіж зазвичай складається з двох частин: самого орендного платежу (так званого «Kaltmiete», що означає з нім. «холодна оренда») та фіксованого платежу за комунальні послуги (нім. «Nebenkosten» або «Betriebskosten»). Разом ці два платежі складають «Warmmiete», що дослівно з нім. означає «тепла оренда». Вам необхідно здійснити загальну суму платежу до третього робочого дня (з понеділка по п’ятницю) кожного місяця. Спосіб оплати залежить від попередніх домовленостей з орендодавцем. Більшість договорів оренди в Німеччині передбачають здійснення орендної плати шляхом банківського переказу, але можливі й інші способи оплати. Якщо Ви проводите оплату шляхом банківського переказу, Вам необхідно подати доручення на переказ коштів до свого німецького банку заздалегідь. Зауважимо, що неодноразові затримки платежів є однією з найважливіших причин дострокового розірвання договорів оренди орендодавцями (див. Питання 17).
Згідно з німецьким договором оренди, орендар зазвичай має сплатити один платіж, який складається з двох частин: самої оренди (нім. «Kaltmiete», що означає «холодна оренда») та комунальних послуг (нім. «Nebenkosten» або «Betriebskosten»), докладніше див. Питання 3 - 4. Ви зустрінете ці терміни в більшості оголошень про оренду квартири, які часто називають просто «холодний» або «теплий». Платежі за комунальні послуги зазвичай містять витрати на опалення, водопостачання та водовідведення, витрати на електроенергію для комунальних приміщень та деякі інші витрати. Як правило, орендар повинен оплачувати витрати на електроенергію та деякі інші послуги, такі як: Інтернет або телебачення, безпосередньо постачальникам послуг. Орендар, як правило, має укласти відповідні договори безпосередньо з постачальниками послуг на свій вибір.
Однак можливі й інші домовленості. Розмір щомісячних комунальних платежів, які необхідно сплачувати орендодавцю протягом першого року оренди, зазвичай базується на сумі, яку сплачував на місяць попередній орендар квартири. Розмір щомісячних комунальних платежів має базуватися на достовірній оцінці. Наприкінці кожного року орендодавець має порівнювати суму передоплати орендарем за комунальні послуги з індивідуальною часткою орендаря від загальної вартості комунальних послуг по будинку. Цей так званий нім. «Nebenkostenabrechnung» («Розрахунок комунальних послуг») підпадає під суворі та дещо ускладнені правила. Більшість «Розрахунків комунальних послуг» не відповідають законодавству і за певних обставин їх можна заперечити.
Якщо Ви вважаєте, що з Вашими «Розрахунками комунальних послуг» дещо не так, Вам слід звернутися за юридичною консультацією (див. Питання 20).
Так. У більшості великих міст діють правила контролю орендної плати. Найважливіша політика щодо регулювання данного питання називається «Mietpreisbremse» (дослівно з нім. «Гальмування ціни оренди»). Вона передбачає, що при укладанні нового договору оренди орендодавець не може на законних підставах вимагати орендну плату, розмір якої перевищує на 10 % розмір орендної плати, який є характерним для того чи іншого типу квартири в тій чи іншій місцевостіі (нім. «ortsübliche Vergleichsmiete»). Існують документи, надані органами місцевого самоврядування, в яких перераховуються типові розміри орендної плати для різних типів квартир у різних районах міст та населених пунктів (так званий «qualifizierter Mietspiegel»). На жаль, вони, як правило, доступні лише німецькою мовою. Існує кілька винятків із політики Mietpreisbremse, зокрема вона не поширюється на квартири в новобудовах, які були вперше здані та введені в експлуатацію після 01.10.2014 року. Винятки можна знайти в розділах 556e та 556f Цивільного кодексу Німеччини (нім. «Bürgerliches Gesetzbuch» або «BGB»; доступно ТУТ (офіційна версія німецькою мовою) та ТУТ (неофіційний переклад англійською мовою)).
У регіонах, де політика регулювання розміру орендної плати «Mietpreisbremse» не застосовується, все ще існує обмеження на розмір орендної плати, який орендодавець може законно вимагати. Однак такі орендні ставки, як правило, набагато вищі і їх важче визначити, оскільки вони в основному є результатом судових рішень в окремих випадках. Як правило, якщо орендна плата більш ніж на 20 % перевищує розмір типової орендної плати в певному регіоні, та існує дефіцит квартир в місті або населеному пункті, це може спричинити переплату за оренду приміщення (нім. «Mietpreisüberhöhung») та штраф для самого орендодавця.
Підвищення розміру орендної плати в Німеччині жорстко регулюється. На жаль, правила дещо ускладнені. Однак, загалом, існує два види підвищення розміру орендної плати: той, який попередньо обумовлений в договорі оренди і підвищення орендної плати відбувається автоматично, і той, коли підвищення відбувається протягом дії договору оренди за вимогою орендодавця.
Існує також два типи попередньо узгодженого, автоматичного підвищення розміру орендної плати: поетапне підвищення орендної плати (нім. «Staffelmiete») та індексоване підвищення орендної плати (нім. «Indexmiete»).
Поетапне підвищення розміру орендної плати означає, що орендна плата автоматично збільшується на певну суму через заздалегідь визначений період часу. Цей період не повинен бути коротшим, ніж один рік. Сума підвищення та розмір нової орендної плати повинні бути чітко зазначені в договорі оренди. Зверніть увагу, якщо Ви домовилися про поетапне підвищення орендної плати з орендодавцем, то останній не може підвищити орендну плату з інших причин (за винятком підвищення оплати комунальних послуг).
Індексоване підвищення розміру орендної плати означає, що орендна плата залежить від індексу споживчих цін. Якщо індекс споживчих цін перевищує або падає нижче певного рівня, розмір орендної плати підвищується або падає відповідно. Цей механізм буде запущено, якщо орендодавець або Ви повідомите іншу сторону, що розмір орендної плати необхідно змінити, оскільки досягнуто порогового значення. Однак це може бути зроблено лише раз на рік, оскільки розмір орендної плати має залишатися стабільним протягом одного року. Як і у випадку поетапного підвищення розміру орендної плати, інші підвищення не можуть бути належним чином затверджені, якщо було узгоджено індексоване підвищення орендної плати (за винятком підвищення за рахунок модернізації та збільшення оплати комунальних послуг). За часів високої інфляції, як і наразі, індексоване підвищення розміру орендної плати може бути проблематичним для орендарів. Це пов’язано з тим, що на індекс споживчих цін також впливає рівень інфляції, який може швидко зростати і згодом призвести до швидкого зростання індексованого розміру орендної плати.
Якщо Ваш договір оренди не передбачає ні поетапного, ні індексованого підвищення розміру орендної плати, орендодавець може за певних обставин просити Вас про підвищення розміру Вашої орендної плати. Це має бути зроблено в письмовій формі (тобто, не усно, можливо також електронною поштою), а сам запит має містити причини підвищення розміру орендної плати.
У більшості випадків застосовуються три основні правила:
Існують також інші види підвищення розміру орендної плати, наприклад, за рахунок модернізації квартири. Правила для них ускладнені.
Якщо Ваш орендодавець просить підвищити розмір Вашої орендної плати, і Ви вважаєте, що підвищення є нераціональним, зверніться за юридичною консультацією (див. Питання 20).
Строкова оренда можлива, але обумовлена кількома юридичними обмеженнями. Існує два типи договорів строкової оренди: ті, які діють протягом обмеженого, заздалегідь узгодженого максимального періоду часу (нім. «befristeter Mietvertrag»), і ті, які діють на невизначений термін, але протягом мінімального періоду часу, оскільки сторони зобов’язалися не припиняти дію договору до певної дати (це зазвичай називається нім. «Mindestmietzeit» або «Kündigungsverzicht»).
Договір оренди на обмежений термін дії може бути укладений лише за певних обставин/причин. Вони перелічені в розділі 575 Цивільного кодексу Німеччини (нім. “Bürgerliches Gesetzbuch” або “BGB”; доступно ТУТ (офіційна версія німецькою мовою) і ТУТ (неофіційний переклад англійською мовою)):
Більше того, орендодавець має пояснити орендарю ці причини в письмовій формі, тобто на аркуші паперу з підписом. На практиці, зазвичай, укладається угода в письмовій формі, що передбачає договір з фіксованим терміном дії. Якщо термін дії договору більше одного року, наявність договору в письмовій формі (на папері з підписами обох сторін) є обов’язковою.
Якщо жодна з цих причин не заявлена, фіксований термін, швидше за все, є недійсним, а договір оренди буде діяти на невизначений період часу.
Договір оренди з мінімальним терміном дії юридично можливий. Однак, німецькі суди регулярно визнавали такі договори оренди недійсними, якщо термін перевищував чотири роки. У таких випадках, як правило, можливе припинення дії договору до досягнення мінімального терміну. Якщо погоджено договір оренди з мінімальнии терміном дії більше одного року, у такому випадку документ укладається в письмовій формі, тобто на папері, і підписується обома сторонами.
Як правило, для квартир, які мебльовані, діють ті ж правила, що й для тих, які не є такими. Зазвичай, ціни на мебльовані квартири будуть вищими, ніж на немебльовані. Хоча загальні обмеження по розміру орендної плати також застосовуються до мебльованих квартир, але в такому випадку набагато важче визначити розмір «ortsübliche Vergleichsmiete». Це пояснюється тим, що більшість міст чи населених пунктів не включають мебльовані квартири до переліку «qualifizierter Mietspiegel» (також див. Питання 7).
Є ще одна важлива відмінність між мебльованими та немебльованими квартирами: якщо Ви орендуєте мебльовану квартиру у орендодавця, яка/який залишається в квартирі, і Ви орендуєте цю частину квартири самостійно, тобто без членів своєї сім’ї/родини, багато правил, що захищають права орендарів, не застосовуються. Орендодавцю не потрібна конкретна причина для розірвання договору оренди, він/вона може розірвати договір з дуже коротким строком за 15 днів до кінця кожного місяця, а фіксований термін може бути включено до договору оренди без будь-яких причин, які зазвичай необхідні.
У випадку суборенди Ви орендуєте квартиру у особи, яка сама є орендарем цієї квартири. Або особа залишається в квартирі, а Ви лише орендуєте її частину; або особа виселяється, при цьому залишаючись основним орендарем, а Ви вселяєтеся. В обох випадках у Вас є договір лише з початковим основним орендарем, а не з орендодавцем. Загалом, до договорів суборенди застосовуються ті самі правила, що й до договорів первинної оренди між орендодавцем та орендарем. Однак є кілька речей, які необхідно пам'ятати: по-перше, для того, щоб здати Вам квартиру в суборенду, основний орендар квартири потребує дозволу орендодавця (див. Питання 14). В ідеалі необхідно отримати підтвердження від основного орендаря про отримання дозволу орендодавця. Крім того, якщо Ви здаєте квартиру в суборенду, переконайтеся, що у Вас є офіційна угода з основним орендарем, який передає Вам свою квартиру в суборенду. Це може бути корисним, щоб уникнути суперечок і захистити свої права. Зверніть увагу, якщо термін дії основного договору оренди закінчується, Вам, як правило, також доведеться залишити квартиру.
Так. Зазвичай орендодавець надає орендареві (в основному) попередньо заповнений договір для підписання обома сторонами. Деякі орендодавці використовують власні форми договорів, інші використовують шаблони, доступні в Інтернеті. Багато шаблонів договорів залишають прогалини для заповнення або прапорці, щоб визначити деякі деталі оренди.
У багатьох випадках, якщо договір оренди укладається на основі певної форми або шаблону, це може бути корисним для Вас при виникненні проблем з орендодавцем. Взагалі кажучи, коли орендодавець заздалегідь визначив умови договору оренди, вони підлягають більш прискіпливому розгляду судами з метою уникнення невигідного становища орендаря. Існує велика кількість судових рішень щодо різних положень у формі договорів та їх чинності. Це розглядається окремо. Якщо Ваш орендодавець використав форму укладання договору, і Ви не погоджуєтеся з ним/нею щодо пункту, який не є вигідним для Вас, зверніться за юридичною консультацією (див. Питання 20).
Гості
Вам дозволяється, щоб гості залишалися з Вами у Вашій орендованій квартирі. Будь ласка, зверніть увагу, що Вам необхідно запитати дозволу орендодавця, якщо Ваш гість хоче залишитися на довший період часу. Як правило, гість може проживати від 4 до 6 тижнів за один раз перебування. За певних обставин можуть бути дозволені тривалі візити, наприклад, у разі допомоги членам сім’ї чи друзям у надзвичайному становищі. У цьому випадку необхідно повідомити орендодавця про гостя та причину продовження терміну його перебування.
Близькі члени сім'ї, які хочуть проживати на постійній основі
Ви маєте право на те, щоб Ваші близькі члени сім’ї проживали на постійній основі в орендованій квартирі. Найближчими родичами є дружина/чоловік, діти та пасинки орендаря. Деякі німецькі суди також вважають батьків та онуків близькими родичами. Однак тут погляди різняться, і тому доцільно обговорити це з орендодавцем, якщо Ви хочете, щоб батьки та/або онуки залишалися у Вашій квартирі на постійній основі.
«Треті особи», які хочуть проживати на постійній основі
Усі інші особи (брати і сестри, партнери орендаря, гості) вважаються «третіми особами». Якщо вони хочуть залишитися в квартирі на постійній основі та ще не зазначені в договорі оренди, Вам необхідно попросити орендодавця про дозвіл.
Орендодавець не може відмовити в такому дозволі, якщо Ви маєте законний інтерес щодо перебування «третьої особи» в квартирі. Запитуючи дозволу у орендодавця квартири, Вам необхідно коротко та обґрунтовано описати, чому Ви зацікавлені в тому, щоб у Вашій квартирі перебувала «третя особа». Ваш законний інтерес може ґрунтуватися на фінансових причинах, наприклад, якщо Ви не можете оплатити оренду самостійно. Крім того, сімейні та особисті причини у широкому розумінні визнаються також як законний інтерес, наприклад, якщо Ви хочете допомогти членам своєї родини у разі потреби, або якщо Ваш сусід по кімнаті має намір виселитися з квартири, а Ви шукаєте іншого. Зверніть увагу, що Ваш законний інтерес повинен виникнути після підписання договору оренди.
Орендодавець також може просити про обгрунтоване підвищення орендної плати для додаткових осіб, які проживають у квартирі.
У будь-якому випадку: уникайте «перенаселення»
Розмір Вашої квартири та кількість її кімнат обмежують кількість людей, які можуть у ній перебувати, щоб уникнути так званого «перенаселення». За загальним правилом, кожна людина або кожні дві дитини віком до 13 років повинні мати окрему кімнату площею близько 12 кв. метрів. Це правило також стосується гостей, які залишаються на тривалий час. Перенаселення може розглядатися як порушення договору оренди і може – у подальшому – надати орендодавцю законну причину для розірвання договору оренди (див. Питання 17). Орендодавець також може відмовити орендарю у дозволі допустити в квартиру додаткових людей у разі перенаселення.
Загалом, так. Перш ніж передавати (частину) Вашої квартири в суборенду, Вам необхідно отримати дозвіл орендодавця, у даному випадку застосовуються вищезгадані принципи щодо «третіх осіб» (див. Питання 12).
Це залежить від умов договору оренди.
За більш детальною інформацією про «домашніх тварин у квартирах», Розділ "Домашні тварини".
Взагалі, якщо в квартирі щось зламалося (так званий «недолік/дефект»), Вам необхідно повідомити про це орендодавця. Будь ласка, перевірте умови свого договору оренди, чи звіт має бути складений у письмовій формі. У будь-якому випадку, Ви зобов’язані повідомити орендодавця про недоліки одразу після того, як щось зламалось або не працює належним чином.
Орендодавець повинен усунути недолік протягом прийнятного періоду часу. Бажано встановити термін, у який орендодавець має усунути недолік. На той період часу, коли орендодавець не зможе усунути недолік, орендар може пропорційно знизити розмір орендної плати. Це не стосується невеликих, незначних дефектів, або якщо Ви спричинили дефект.
Якщо Ви спричинили дефект, Вам доведеться його усунути або оплатити ремонт. Зверніть увагу, що в разі виникнення сумнівів, орендодавець має довести, що Ви або хтось, кому Ви дозволили перебувати в квартирі, спричинили дефект.
У багатьох договорах оренди зазначено, що орендар має робити і оплачувати «косметичний ремонт» (нім. «Schönheitsreparaturen»), який стає необхідним через регулярне зношування протягом часу перебування орендаря в квартирі. У цьому випадку Вам доведеться провести відповідний ремонт, наприклад пофарбувати стіни, щоб відновити стан, у якому вони були, коли Ви переїхали до квартири. Однак існують суворі вимоги, щоб таке положення було чинним в рамках «типового договору оренди» (див. Питання 12). Якщо положення виявиться недійсним, Вам не доведеться робити подібні ремонтні роботи (нім. «Schönheitsreparaturen»).
Крім того, договори оренди зазвичай містять положення, яке вимагає від орендаря сплати за «дрібні ремонті роботи» (нім. «Kleinreparaturen»), як правило, вартість яких не перевищує 100,00 євро. Як і у випадку з «Schönheitsreparaturen», існують суворі вимоги щодо чинності такого положення в рамках «типового договору оренди» (див. Питання 12).
За загальним правилом, орендодавець квартири може заходити до Вашої квартири лише з Вашого дозволу.
Існують лише деякі вузько визначені винятки з цього правила. Найважливішими з них є наступні:
Орендодавець не має права зберігати (а тим паче не використовувати) запасний ключ від Вашої квартири без Вашого дозволу.
Ваш орендодавець може розірвати договір оренди лише з деяких причин:
У всіх цих випадках орендодавець має відповідати суворим офіційним вимогам при розірванні договору оренди. Повідомлення про розірвання договору (нім. «Kündigung» або «Kündigungserklärung») має бути в письмовій формі (тобто на аркуші паперу та підписане від руки) і чітко містити причину розірвання. Якщо повідомлення про розірвання договору оренди не відповідає цим вимогам, воно не є чинним.
Крім того, орендодавець має надіслати Вам повідомлення про розірвання принаймні за три місяці до дати, коли Ви маєте виїхати з квартири.
У дуже серйозних випадках також можливе негайне припинення дії договору оренди.
Якщо Ви отримуєте повідомлення про розірвання договору оренди від Вашого орендодавця, Вам слід звернутися за юридичною консультацією (див. Питання № 20). Часто існують способи стверджувати, що розірвання договору не є чинним, заперечувати розірвання договору через індивідуальні труднощі або принаймні відкласти розірвання договору оренди.
У разі договору оренди з невизначеним терміном дії Ви можете розірвати договір з повідомленням про це за три місяці до дати, коли Ви маєте виїхати з квартири.
Ви маєте надати орендодавцю повідомлення про розірвання договору оренди. Щоб це було вчасно, Вам необхідно надіслати повідомлення про розірвання договору не пізніше третього робочого дня поточного місяця. Тоді термін дії договору оренди закінчується в останній день наступного місяця. Робочими днями в даному розумінні є всі дні, окрім неділі та державних свят. Будь ласка, зверніть увагу, що повідомлення має надійти до Вашого орендодавця в третій робочий день поточного місяця.
Приклад: якщо Ви хочете розірвати договір оренди до кінця липня 2022 року, Ви повинні надати орендодавцю повідомлення про розірвання не пізніше, ніж в середу, 4 травня 2022 року (1 травня 2022 року – неділя, тобто це не робочий день і тому не враховується). Якщо повідомлення про розірвання надійде до Вашого орендодавця після цієї дати, термін дії договору оренди закінчиться лише в кінці серпня 2022 року.
Повідомлення про розірвання договору оренди має бути в письмовій формі. Це означає, що воно має бути написане на папері та підписане від руки всіма орендарями, які зазначені як сторони в договорі оренди. Повідомлення про розірвання договору оренди, направлене факсом або електронною поштою або в усній формі не є достатнім для розірвання. Повідомлення про розірвання договору оренди має бути адресовано орендодавцю, або, якщо їх декілька, усім орендодавцям.
Вам не потрібно мати жодних конкретних причин для розірвання договору оренди.
Якщо існує обмежений термін дії договору оренди, ні орендодавець, ні орендар не можуть розірвати договір до закінчення цього строку (див. Питання 8).
Будь ласка, зверніть увагу, що німецьке законодавство про оренду майна, хоча й суворо регламентоване, та однак є прецедентним правом, тому суди в Німеччині відповідають по-різному на багато правових питань, які стосуються права оренди. Важливо, щоб Ви поговорили з людиною, яка має досвід у сфері права оренди майна, якщо у Вас є конкретні запитання чи проблеми.
Якщо у Вас виникли проблеми з орендодавцем, завжди корисно отримати юридичну консультацію. Ніколи не підписуйте документ, який Вам надає орендодавець, значення або наслідки якого Ви не розумієте в повній мірі. Це може зашкодити Вашій правовій позиції в майбутньому.
Перший варіант – отримати консультацію юриста. Німецькі юристи отримують певну кваліфікацію з права оренди майна, яка гарантує, що вони мають знання та досвід у цій галузі (нім. «Fachanwalt für Mietrecht»). Ви можете скористатися пошуковою системою за Вашим вибором, за допомогою пошуку за термінами Fachanwalt für Mietrecht + [Ваше місто].
Як довгостроковий другий варіант, більшість німецьких міст мають асоціацію орендарів. Вони надають юридичні консультації своїм членам. Якщо Ви хочете приєднатися до асоціації орендарів, Вам доведеться сплачувати щорічний внесок, розмір якого є відмінним у різних містах. Щоб знайти асоціацію орендарів у Вашому місті, Ви можете скористатися функцією пошуку, наданою Німецькою асоціацією орендарів («Deutscher Mieterbund», https://www.mieterbund.de/startseite.html ) або скористатися пошуковою системою за Вашим вибором за допомогою пошуку за термінами «Mieterverein» + [Ваше місто].
Багато асоціацій орендарів також надають базову інформацію щодо законодавства про оренду майна різними мовами.
Деякі з них:
* Правильність і повнота інформації, яка опублікована в Розділі “Поширені правові питання” не гарантується. Опублікована інформація носить загальних характер і не може відображати кожен окремий випадок.
